Сумське машинобудівне  НВО відоме на всю Україну своїми донорськими традиціями. На сьогодні близько тисячі його працівників є донорами крові та її компонентів. На підприємстві працюють 218 Почесних донорів і 9 заслужених – і це після того, як протягом року на пенсію пішли 10 Заслужених донорів і десятки Почесних. Таких показників немає ніде в Україні. Секрет – у відповідальному ставленні  до життя та здоров’я, як власного, так і чужого. А ще – у підтримці керівництва і активній життєвій позиції голови місцевої організації Товариства Червоного Хреста України Раїси Волжиної.

– Ми вважаємо своєю задачею не лише організацію забору крові, а й здобуття пільг для донорів, - розповідає Раїса Петрівна. – Так, у Сумах діють не лише пільги, передбачені Законом України «Про донорство та компоненти крові», а й місцеві, створені для донорів міською владою. Наші  Почесні і Заслужені донори, як і скрізь по Україні отримують надбавку до пенсії – з 1 грудня вона складатиме 154,4 для Почесних донорів і 311,05 грн. для Заслужених. Але окрім цього в сумах Почесні донори вже кілька років поспіль користуються 25%-ю пільгою за комунальні послуги, газ, електроенергію, мають пільговий проїзд у громадському транспорті. А в наступному році Почесні донори сум вперше отримають матеріальну допомогу на оздоровлення – по 500 грн.! В Україні такого ще не було, це перший досвід, і запроваджують його Суми – столиця безкоштовного донорства!

На СМНВО, незважаючи на економічні складнощі, керівництво завжди підтримує безкоштовних донорів,їх заохочують додатковими відгулами та посиленою допомогою на харчування – 100 гривень. Такі заохочення допомагають підтримувати донорські традиції і існування банку крові підприємства, з якого заводчани безкоштовно отримують препарати кровіу разі необхідності. Цього року машинобудівники провели 24 Дня донора, здійснили більш як 1800 кроводач, з банку крові допомогу отримали 127 працівників підприємства

22 грудня працівники НВО зібралися на останню в поточному році, 24-ту здачу крові у заводській поліклініці, куди вони приходять вже багато років поспіль.

– Здаю кров з 1982-го, розповідає Почесний донор, зварювальник  Олег Ігнатенко, документи на якого вже подали на звання Заслуженого донора. – Вперше здавав, коли у куми захворіла дитина і потрібна була допомога. А потім почав здавати, щоб допомогти іншим. Бувало так, що телефонували, просили здати терміново у невідкладних випадках – і я залишав усе і їхав здавати, всього вже більше 120 разів. Це дуже корисно для здоров’я – і дуже потрібно іншим, тому до донорства всі ставляться відповідально.

– Я донор з 2004 року, розповідає лаборант хіманалізу Ольга Сташевська. – Вперше здала кров у 18 років, потім були перерви на час декретних відпусток… Коли постійно здаєш кров, перестати це робити неможливо – адже розумієш, що зробив людям добро, що когось врятували завдяки тобі. І я хочу рятувати людей, допомагати їм, полегшувати їхнє страждання, прискорювати одужання. Я відчуваю задоволення від цього.