Коли сумчанин Микола СОВЕНКО вперше у своєму житті здав кров, він і гадки не мав, що стане засновником донорської династії.

Микола Совенко – підполковник податкової служби у відставці, а нині пастор сумської церкви «Добра новина».

«Стосунки з донорством у мене складалися непросто, — пригадує чоловік. – За часів навчання в інституті, я ще тоді був невіруючим, назбирав кілька «енок», так ми називали неявку на пару. Тоді із цим було суворо, за кілька неявок могли не допустити до сесії навіть із гарними оцінками. І виходом стало… донорство, довідка, яку видавали за здачу крові, «закривала» аж дві «енки».

Тож з такими бідолахами, як і сам, пішов на станцію переливання крові. Враження жахливі – обшарпані стіни і підлога, подерті меблі, ставлення персоналу до нас, ніби до худоби, бабуся на вході у брезентовому переднику із характерними кривавими плямами… Тоді це приниження я переніс (а що робити?) проте для себе вирішив – більше ніколи в житті кров не здаватиму!»

Минули роки. Микола Совенко вже мав дружну християнську родину і ось його дружина Ірина якось запропонувала усім домашнім здати кров для тяжкохворої людини.

«Зізнаюсь, «картинки юності» відразу спливли у пам’яті. Та я вже був віруючою людиною, а Біблія говорить: «Якщо розумієш робити добро і не робиш – то гріх». Тож на сімейній раді вирішили приєднатися до кола небайдужих людей, які допомагають іншим. І яким же був мій подив, коли я станцію переливання крові просто не впізнав: кругом чистота і стерильність, новий сучасний ремонт, привітний висококваліфікований персонал, найсучасніше медичне обладнання», — ділиться враженнями пан Микола.

З часом донорами стали не лише Микола та Ірина, а й навіть їх діти – син Андрій зі своєю дружиною Людмилою та молодший син Ілля. У родині жартують – коли молодші Совенки підростуть, мабуть, також приєднаються до доброї справи. А тим часом, приклад пасторської сім’ї надихнув їх друзів, тож коло донорів стає все ширшим. А допомагаючи людям, зокрема, онкохворим дітям, вирішили не обмежуватися здачею крові, а надавати й іншу підтримку, зокрема, відвідувати їх у лікарні. Добро примножується!

Родину Совенків та багатьох інших донорів запросили у Всесвітній день донора крові до Сумської облдержадміністрації, аби вшанувати цих людей за їх благородне служіння ближньому. Традиційно донорський рух розвивається на ПАТ «Сумське НВО» та ПАТ «Сумихімпром», тож на урочистостях було найбільше сааме представників цих підприємств. Серед них – і справжня легенда сумського донорства Олександр ТКАЧОВ, який першим в Україні отримав звання «Почесний донор» і здав за своє життя 130 літрів крові!

Буває так, що лише одна небайдужа людина об’єднує однодумців і стає координатором потужного донорського руху. «Наш золотий фонд» — так назвала донора і координатора цього руху, співробітника Головного управління Нацполіції області та учасника АТО Вячеслава ГАННІЧА директор Сумського обласного центру служби крові Наталія ТРОФИМЕНКО.

Кілька років тому очолюване ним донорське служіння об’єднувало 15 чоловік, а сьогодні – близько ста, переважно це віруючі різних євангельських церков міста.

«Щоб люди долучалися, ми багато спілкуємося, адже звучать запитання про безпечність донорства, його вплив на організм тощо, — розповідає Вячеслав. – Та головне, звісно, мотивація. Люди розуміють, що без залучення якихось додаткових ресурсів вони можуть допомогти, а іноді просто врятувати чиєсь життя. І після донації, а я не раз це бачив, почуваються по-справжньому щасливими…»